Музей бджільництва

 

 

Музей бджільництва не просто так був створений в Києві. Україна вважається батьківщиною вулика і медової країною. Батьком бджільництва, автором рамкового вулика для збору меду та засновником першої в світі школи бджільництва є українець Петро Прокопович. Його наукові праці публікувалися в Європі та США, сам учений увійшов в аннали науки, як реформатор технології збору меду, як просвітитель, талановитий педагог і біолог. Петро Прокопович виховав собі гідну зміну, його учні не тільки зберігають напрацювання свого вчителя, але й примножують їх, що зробило українське бджільництво самим передовим у світі.

 

 

Національний музей бджільництва України відкрив свої двері для відвідувачів у середині 1980-х років. Він став структурним підрозділом Інституту бджільництва, заснованого завдяки праці Прокоповича та його соратників. Інститут займається науково-дослідної, селекційною роботою, розробкою технологій пасічникування та переробки продуктів бджільництва, питаннями профілактики, боротьби з хворобами бджіл та їх шкідниками.

 

 

У музеї зібрана матеріали з історії бджільництва, фотографії видатних вчених-пасічників, є розділ апітерапії, нових досягнень і технологій у цій галузі. Експозиція музею розповідає про всі етапи медопроізводства, починаючи особливостями життя бджолиної сім'ї, різноманітними медо-технологіями, закінчуючи повір'ями і легендами, пов'язаними зі збором меду. Окремий стенд присвячено розвитку наукового бджільництва. Увійшовши на територію музею, потрапляєш в царство бджіл, де під відкритим небом зібрані найрізноманітніші вулики: від колод і плетінок до сучасних широко застосовуваних у бджільництві матеріалів.

 

 

У музеї відвідувачі дізнаються, що бджільництво буває трьох видів: бортьове, кузовне і пасічне (вуликове), побачать, як підвішується кузов до дерева в лісі. Є в музеї і зразок одного з перших вуликів, основою для якого служив колись звичайний пень з дуплом, поставлений на пасіка.

 

 

У вітринах музею виставлено інвентар бджолярів 19 сторіччя, є малюнки і гравюри, присвячені темі меду, є навіть перші видання, що відображають розвиток «медової науки", як в Україну, так і в світі. Гордістю музею є спеціально сконструйовані наглядові вулики, крізь які можна подивитися, як живуть бджоли, як будують стільники, вивантажують принесений нектар, пилок, ростять нових бджілок. Музей також розповідає про корисні властивості різноманітних продуктів бджільництва (мед, віск, обніжжя, перга, прополіс, забрус, бджолина отрута).

 

 

Екскурсовод розповість відвідувачам про тих святих, які протегують медозбору, про традиційних народних "медових" святах, про те, як у давнину готували медові напої та солодощі, які користувалися неймовірною популярністю. Найцікавіше, що в музеї бджільництва можна навіть продегустувати різні сорти меду. Розповідають екскурсантам і про будівлю, в якому знаходиться будинок-квартира засновника сучасного рамкового бджільництва П.І. Прокоповича. Є окремий стенд, де представлена ​​інформація про всіх видатних бджолярів Україні та Росії, в тому числі періоду існування Радянського Союзу. Музей бджільництва в своєму розпорядженні і сучасними технологіями. До уваги відвідувачів три діорами, всілякі фонограми, що дозволяють простежити всю історію розвитку бджільництва та його сучасні форми, включаючи апітерапію і ветеринарію бджіл.

 

 

Щорічно 19 серпня в музеї бджільництва відзначається День пасічника, заснований Указом Президента України за ініціативою Міністерства агропромислового комплексу та Спілки пасічників. Всі бажаючі можуть придбати як продукти бджільництва, так і необхідний інвентар. Гостей розважають народні колективи. Сучасний музей бджільництва - це не тільки експонати, на території працює кабінет апі-терапії, де можна скористатися послугами медового масажу, здійснюється продаж різноманітних сортів меду. Музей підтримує тісні зв'язки з журналом "Український пасічник", російськими журналами «Бджільництво» і «Пасіка».