-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
-
Київська обл.
Музей хліба
« Повернутися- м. Київ, вул. Вишгородська, 19
- Тел.: (044) 430-02-60
- Тел.: (044) 430-00-64
Музей хліба
Якщо ви ще не в курсі, що наш національний хлібець - зовсім не чорний "Український", а паляниця - то загляньте в цей музей, як це вже за чверть століття зробили вже більше трьох мільйонів чоловік. Ідея створити експозицію виникла на початку 80-х років XX століття, в ту пору, коли хліб був дешевим і часто потрапляв на смітник. Вирішено було виховувати у населення, насамперед у дітей, дбайливе ставлення до "головному багатству країни". Експонати збирали з усіх регіонів України. - Ми привозили зразки зерна і різні види випічки, інструменти, техніку для збору та обробки зерна, - розповідає завідуюча музеєм Любов Манорик. - Інструменти здалеку везти було непросто, тому в основному "постачальниками" стали сусіди - Чернігівська, Житомирська і Черкаська області. Крім того, хлопці-учасники Еколого-натуралістичного центру, в якому розміщена експозиція, з готовністю несли знайдені на горищах у бабусь-дідусів непотрібні старі граблі, жорна, ступи, решета. В результаті було зібрано близько двох тисяч експонатів. Побродивши по порівняно невеликому залі, можна дізнатися масу всього цікавого. Наприклад, як робилося перші тести, побачити інструменти для збору та обробки зерна. Є тут і макет домашньої печі - звичайно, не в натуральну величину. З ним пов'язаний курйозний випадок: одного разу на екскурсію приїхала група американців, і один чоловік, подумавши, що піч справжня, схопив найбільший коровай і спробував засунути його всередину. Природно, не вийшло, і гість обурювався, що їх обманюють - мовляв, як ви можете випікати такий великий хліб в такій маленькій печі? Кілька куточків присвячені трагічним періодам історії: громадянській війні початку XX століття, Голодомору, Великої Вітчизняної війни. Особливо вражають зразки хліба, який випікався в блокадному Ленінграді. У 1983 році за таким же рецептом (50% пшениці, решта - макуха, папір і т.п.) їх спекли для музею на Житомирському хлібозаводі. За словами Любові Манорик, на це "блюдо" жодного разу не спокусилися ні міль, ні миші. А людям колись доводилося їсти ... Найбільша і красива експозиція - короваї з усіх областей України. Причому ні один не повторюється, все прикрашені по-особливому. Після відкриття експозиції в Києві корисний приклад підхопили інші регіони. Тепер музеї хліба є в Тернополі, Севастополі, Кам'янці-Подільському, Черкасах, Хмельницькому та Луганську, а подекуди діють кабінети або куточки при школах з тематичними виставками. Адже варто розповідати дітям про те, який це, насправді, важка праця - подати нам до столу свіжу буханець.