Національний музей літератури України

Національний музей літератури України
 

Національний музей літератури України — один з найпопулярніших загальнодержавних музейних закладів країни, провідний серед музеїв літературного та літературно-меморіального профілю.
 

Засновник Колегії, Григорій Павлович Галаган (1819 -1888) - український громадський діяч, великий землевласник на Полтавщині та Чернігівщині. Стояв на позиціях українофільства. Особисто листувався з Тарасом Шевченком, Михайлом Максимовичем, Пантелеймоном Кулішем, Володимиром Антоновичем, багатьма членами “Старої громади“ у Києві. Був членом Державної Думи. Брав участь у підготовці селянської реформи 1861 року. Як політичний діяч обстоював інтереси українського селянства. З 1865 року і до самої смерті – земський діяч-меценат.

У селі Сокиринці відкрив першу в Україні селянську позичково-ощадну касу. З ініціативи та за матеріальної підтримки Григорія Галагана 1874 року у Прилуках було відкрито гімназію та ряд народних шкіл. Увійшов в історію і як засновник Колегії Павла Галагана у Києві (1871). Підтримував українську архітектуру, хорове мистецтво і вистави вертепної драми. Галаган надавав значну матеріальну підтримку журналові “Кіевская Старина”. Впродовж 1873 – 1875 рр. був головою Південно-Західного Відділу Географічного Товариства.

Протягом десятиліть у Колегії працювали відомі педагоги та вчені: філолог, член-кореспондент Петербурзької Академії наук Павло Житецький, літературознавці Василь Сиповський та Володимир Науменко, художники Микола Мурашко та Микола Пимоненко, поет і драматург Інокентій Аненський, історик і громадський діяч Єлисей Трегубов, літературознавець-славіст Андроник Степович, філософ і психолог Яків Колубовський, педагог Іван Нечипоренко та інші.

Серед вихованців Колегії - відомий вчений-орієнталіст Агатангел Кримський, біолог Володимир Липський, психолог Григорій Костюк, поети Микола Филипович та Михайло Драй-Хмара, інші відомі діячі української науки і культури. На виставці демонструються оригінали документів з Центрального державного історичного архіву України та Інституту рукопису ЦНБ ім. В. Вернадського, зокрема документи з історії родоводу Галаганів ( початок ХУІІІ століття); листи Г. П. Галагана до матері (1842-1861), його нотатки про селянське питання в Україні (1863); дарчий запис Г.П. Галагана про надання прибутків з родових маєтностей на утримання ним Колегії (1870). Комплекс документальних матеріалів про історію Колегії представлено з фондів музею - зокрема листи К.В. Галаган, опікунки Колегії, до тодішнього директора Андроника Степовича (90-ті роки ХІХ століття).